Життя Ірини Брунова-Калісетська різко змінилося після російського військового вторгнення в АРК в лютому 2014. Колишній працівник не урядової організації, що прожив своє життя на території Українського півострову, вона була вимушена покинути окуповану територію.

«Перша хвиля еміграції з Криму, здебільшого включала тих людей, залишатися для яких там було небезпечно, через свої політичні чи релігійні погляди – і вони не уявляють свого життя в анексованому Криму, і більшість з них, бажають зберегти свою Українську ідентичність.» - висловлюється Брунова-Калісетська. Палкий прихильник України, вона приїхала у березні цього року з ціллю почати життя «з чистого листа» подалі від власної домівки в Сімферополі.

Більш ніж 20,000 жителів покинули Крим цього року, більш ніж половина Кримських Татар піддаються переслідуванню, разом з проукраїнськими активістами, - сказав Рафат Чубаров, лідер Кримсько – Татарського Меджилісу.

Недавно, моніторингова місія ОБСЄ відзвітувала про наявність більш ніж 300 випадків порушень прав людини, зафіксованих в Криму, протягом року окупації. Також, за переконаннями організації, більше ніж 21 кримських татар було викрадено.

Крим, це  - домівка для більш ніж 2-ух мільйонів людей. Переворот, здійснений Російськими солдатами без знаків відмінності останньої весни був майже «безкровним», до 18-го березня, коли групою озброєних людей була атакована  військова база в Сімферополі, вбивши одного офіцера, - Сергія Кокуріна, хто став першою жертвою російської війни проти України.

В Криму відбувся незаконний, сепаратистський референдум під наглядом озброєних людей. Після очікуваного тріумфу, російський президент Володимир Путін, офіційно визнав територію анексованою, спонукаючи багатьох українських жителів покинути, чи залишитися, ризикуючи опинитися під переслідуванням.

Ольга Скрипник, - заступник голови Кримської Польової Місії з прав людини, говорить, що органи місцевої влади об’єдналися з так званими бойовиками, щоб залякувати жителів. Вона також підозрює, що наближається вживання суворих заходів щодо інтернет – активістів і блогерів.

Кримський прем’єр – міністр Сергій Аксьонов 30-го січня підписав закон, що прагне відстежити «пропаганду» вебсайтів, вжити заходів для захисту Інтернет – простору Кримення ської республіки від вторгнення терористичних і екстремістських матеріалів «Мається на увазі, - вони будуть стежити за активністю соціальних медіа – користувачів і цивільних активістів – обох: проукраїнських, та Кримських татар.» - говорить Скрипник.

Простір свободи в Криму протягом останнього року зменшується. Брунова-Калісетська, що зараз працює у Київському Інституті соціальної і політичної психології, слідкує за подіями в рідному ій Криму досить ретельно. Вона говорить, що місцевий уряд навіть, недавно заблокував «пропутінський» мітинг в Єкатеринбургзькому парку в Севастополі, бо організатори перейшли межу для отримання дозволу провести мітинг.

«Навіть більшість проросійських кримчан використали для вираження їхніх точок зору відкрито» - говорить вона. «Наразі, вони втратили звичай. Одного разу, можуть підтримати попередньо схвалену точку зору.»

Незважаючи на це, 82% кримчан підтримують вступ до Росії, згідно до українського ГФК-опитування, оприлюдненого 4-го лютого, більш ніж 21% жителів від 15 до 56р., говорять, що задоволені власним рівнем життя. Але опитування зазнало тяжкої критики на материковій Україні, бо воно проводиться по телефону, та люди сильно залякані для того, щоб говорити правду.